Главная написать админу

Интересное

Філософія, її генезис, функції.

3-03-2010, 12:44
Філософія, її генезис, функції.


Філософія (філео – любов, софос - мудрість) – любов до мудрості. Будьте мудрими і всі проблеми знайдуть плодотворне рішення, ви відчуєте себе щасливою людиною и зрозумієте, що оволодіти зовнішнім світом можна за умови усвідомлення себе самого як мікрокосмосу та Всесвіту як макрокосмосу. Вже Протагор в VI ст. до н. е. казав: “Людина є міра всіх речей!”. Платон (І ст. до н. е.): “Досконала мудрість у бога, а я (Платон) прагну до знання”. Кант Імануіл (XVIII ст.): “Мудрість більше складається в образі дій, ніж у знанні”.
Філософія – вчення про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ і місце в ньому людини. Вона досліджує: пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне, естетичне відношення людини до світу. Предмет філософії історично змінювався у зв’язку з розвитком суспільства, у тому числі з розвитком науки та самого філософського знання.
Концепції генезису філософії ділять на три види:
1. Міфогенна (Г.Гегель, Лосєв А.Ф.) – бачить виникнення філософії з міфології, зміною особистісно-образної форми на безособистісно-понятійну.
2. Гносеогенна (Г.Спенсер) – вбачає її витоки у простому узагальнені знань.
3. Міфо-гносеогенна (Чанишев А.) – визнає витоком філософії – міф, знання, буденну свідомість.
Генезис філософії пов’язаний і з цивілізаційними факторами: виникнення держави, зростання міст, розвиток торгівлі, поява металевих грошей, розвинена соціальна структура, відділення розумової праці від фізичної та ін.
Філософія виникає майже одночасно в трьох світових центрах: у Давній Греції (кінець VII – початок IV ст. до н. е.), у Давній Індії (VI ст. до н. е.), у Давньому Китаї (VI – V ст. до н. е.). Філософія, являючись теоретичною формою освоєння дійсного світу, володіє рисами наукового знання: об’єктивністю, раціональністю, ессенціальністю (спрямованість на розуміння сутності об’єкту), системністю, здібністю перевірятися, але не зводиться до них. Філософське знання містить у собі сутнісні ознаки, що властиві: природно науковому та гуманітарному знанню, художньому та трансцендируючому (релігії та містиці) осягненню, повсякденному знанню. У філософському вченні ці види знання представлені як сторони, компоненти його внутрішнього змісту. Іншими словами філософське знання є комплексний, інтегральний вид знання.
Основні теми філософських роздумів: світ і людина; взаємодія світу природи та світу людини; взаємодія мікрокосмосу та макрокосмосу.
І. Кант до сфери філософії включає наступні питання:
1. “Що я можу знати?
2. Що я повинен робити?
3. На що я смію сподіватися?
4. Що таке людина?”
В сучасній літературі ставляться проблеми: Як дух співвідноситься з матерією? Чи існують в глибинах буття надприродні сили? Кінцевий чи безкінечний світ? У чому сенс людського життя? Що є істина та помилка? Що таке добро і зло? Всі ці та подібні до них питання, не можуть не хвилювати кожну мислячу людину.
Філософія виконує різноманітні функції:
1. Світоглядну.
2. Гносеологічну (теоретико-пізнавальна).
3. Онтологічну (вчення про буття).
4. Логічну.
5. Аксіологічну (ціннісна).
6. Методологічну.
7. Праксіологічну (діяльна).
8. Гуманістичну та ін.


Добавление комментария

Ваше Имя:

Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера