Главная написать админу

Интересное

Основні завдання Болонської декларації

22-03-2010, 18:20 Потребительский кредит кредитный калькулятор онлайн. Ипотека кредит МДМ Банк заявка онлайн.
Основні завдання Болонської декларації
Європейський процес, завдяки його особливим досягненням упродовж останніх років, стає більш відчутною реалією для ЄС і його громадян. Європа стала свідком потреби і побудови освіти більш всеохоплюючої та спрямованої в майбутнє Європи, на основі використання і зміцнення її інтелектуального, культурного, соціального, наукового та технологічного потенціалу. "Європа знань" є головним фактором соціального та людського розвитку, складового зміцнення й інтелектуального збагачення європейських громадян, рушійним чинником прогресу. Саме така Європа спроможна надати необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття, усвідомлюючи спільні цінності і належність до єдиної соціальної та культурної сфери.
Група європейських держав взяла на себе зобов’язання щодо досягнення визначених у Декларації цілей. Спрямованість реформ у сфері вищої освіти, які паралельно були розпочаті в Європі, засвідчили рішучість багатьох урядів реформувати систему вищої освіти.
Проте досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти потребує постійної уваги. Життєздатність та ефективність будь-якої цивілізації вимірюються її культурним впливом на інші країни. Європейські країни повинні забезпечити існування такої системи вищої освіти в Європі, яка була б привабливою для всього світу і відповідала б особливостям культурних та наукових традицій.
Доцільним, вважають учасники угоди є затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
Запровадження системи відбувається на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, який присвоюється по завершенню першого циклу, на європейському ринку праці сприймається як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
Створення системи кредитів здійснюється на кшалт Європейської системи трансферту оцінок (ЕСТS) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можна також отримати не у вищих навчальних закладах, включаючи постійне навчання, за умови визнання їх з боку відповідного університету-отримувача.
Мобільність студентів досягається завдяки усуненню перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
• забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також відповідних сервісів;
• забезпечення визнання часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи чи виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
• сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівнянних критеріїв та методології;
• просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, мобільності схем та інтегрованих навчальних, дослідницьких та виховних програм.
Таким чином, європейські країни – учасниці Болонської угоди беруть на себе зобов’язання досягнути окреслених вище цілей – у межах своєї компетенції та поважаючи відмінності у культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів – з метою зміцнення сфери вищої освіти в Європі. Задля цього проводиться політика міжурядового співробітництва із залученням європейських неурядових організацій, що функціонують у сфері вищої освіти.
Є багато чинників, у тому числі й економічних, які зумовлюють необхідність перетворень в освітньому просторі Європи, підщтовхують до створення такої системи отримання академічних ступенів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, яка сприяла б спрощенню працевлаштування громадян європейських країн. Тривогу Європи викликало те, що на глобальних ринках праці європейські спеціалісти почали «програвати» американським спеціалістам.
В Болонській декларації заявляється, що з метою встановлення європейської зони вищої освіти до 2010 року необхідно гармонізувати системи рівнів (ступенів освіти); прийняти систему освіти, що ґрунтується на двох освітніх рівнях; створити європейську систему залікових одиниць, а також усунути перешкоди в отриманні студентами послуг, що мають відношення до освіти, у визнанні часу роботи в Європі викладачів і науковців при нарахуванні пенсії, у розвитку критеріїв і методології оцінки якості викладання; ввести таке важливе поняття як «європейський простір вищої освіти», у тому числі щодо змісту навчання, співробітництва між навчальними закладами, схем мобільності, інтегрованих програм навчання, тренінгу і проведення наукових досліджень.
Досягнення цілей Болонської декларації – процес складний і багато в чому суперечливий. Візьмемо хоча б таку суттєву проблему, як нерозвиненість системи коректного порівняння кваліфікацій. Існуючі конвенції (наприклад, Лісабонська, з визнання академічних ступенів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, діяльність Європейської мережі інформаційних центрів з академічного визнання та мобільності, заснованої Радою Європи та ЮНЕСКО (The NARIC Network – National Academic Recognition Information Centres), не можуть бути визнані ефективними в частині визначення кореляцій між академічним рівнем фахівця – якістю оцінок, які отримано при складанні іспитів у вищому закладі освіти, та кваліфікацією фахівця як претендента на вакантну посаду (саме кваліфікація визначає рейтинг претиндента на працевлаштування).
Створення системи визначення таких кореляцій неможливе без широкої кооперації суб’єктів ринку праці (роботодавців, установ, організацій та їхніх майбутніх співробітників – студентів) – представників не сфери освіти. Тому роль студентських організацій у Болонському процесі заслуговує на особливу увагу дослідників. Зазначимо, що першу конференцію з обговорення впливу Болонської декларації на акредитаційні механізми, критерії оцінки якості знань було проведено саме Європейською асоціацією національних союзів студентів ( ESIB). Оскільки Болонська декларація – це узгоджена позиція урядів багатьох європейських держав (на даний час декларацію підписали 40 країн), то для досягнення заявлених цілей було залучено механізми не тільки на рівні окремих університетів, а й на рівні законодавчої ініціативи та використання владних повноважень.
Крім Європейської комісії та представників усіх країн, які вже офіційно приєдналися до Болонської декларації, що є повноправними членами Болонського процесу, «рушійними силами» в Болонському процесі виступають також так звані Follow Up Institutions (організації сприяння з консультативними функціями): THE COUNCIL OF EUROPE (Рада Європи), EURASHE ( European Association of Institutions in Hager Education – Європейська асоціація національних союзів студентів Європи), UNESCOCEPES (The UNESCO European Center for Hager Education – Європейський центр вищої освіти ЮНЕСКО).
Є й інші «конструктивні агенти» реформ, ініційованих Болонською декларацією. До них, безумовно, треба віднести також провідні університети Європи. Виходячи з ролі авторитетних закладів вищої освіти в забезпеченні економічного та соціального розвитку, університети повинні бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління; вони в подальшому мають впроваджувати реформи в усі сфери свого життя, тобто виступати не об’єктами, а суб’єктами формування постболонського процесу.
Як бачимо, до розвитку Болонського процесу включено різноманітні державні, політичні і громадські сили. Аналогічно Болонському з 2000 року розпочався процес, що отримав назву ERA (European Research Area – Європейський дослідницький простір) щодо об’єднання досліджень в Європі. Система європейської вищої освіти стає більш прозорою, підвищується якість освіти на рівнях навчальних закладів. Якість вищої освіти стає основою створення «Європейської зони вищої освіти». При цьому і в подальшому первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі. Міністри звернулися до ENQA (European Network for Quality Assurance in Hager Education - Європейської мережі підтвердження якості вищої освіти) та її членів з пропозицією у співпраці з EUA, EURASHE та ESIB розробити узгоджені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості.
Терміном для впровадження двоступеневої системи освіти, що ґрунтується на двох рівнях навчання, прийнято 2005 рік. Підкреслено важливість мобільності у навчальній, культурній, політичній, соціальній та економічній сферах. В останні роки показники мобільності зросли великою мірою завдяки значній підтримці програм Євросоюзу. Очікується подальший розвиток ECTS (European Community Cours Credit Transfer System – Європейської кредитної системи взаємовизнання) до накопичувальної системи, яка могла б використовуватися у межах європейської зони вищої освіти для підвищеної мобільності студентства та у розвитку міжнародних нвчальних програм. Йшлося і про прийняття легко зрозумілої та порівнянної системи ступенів, що підтвердило важливість Лісабонської конвенції про взаємовизнання дипломів, які мають ратифікувати всі країни-учасниці Болонського процесу.
Згідно з рішенням Болонської конференції, кожен студент, який закінчить університет після 2005 року, автоматично і безкоштовно отримуватиме Додаток до диплома широко розповсюдженою європейською мовою, що сприятиме працевлаштуванню та продовженню освіти. Потрібно не тільки забезпечити гідні умови проживання та навчання для студентів, щоб вони могли успішно завершити курс навчання протягом обумовленого строку без перешкод, пов’язаних з соціальною та економічною ситуацією в студентських сім’ях, але й залучити студентство як повноправного партнера до управління вищою освітою. Тому університети та студентство мають брати активнішу участь в управлінні вищою освітою.
Щоб підвищити привабливість європейської зони вищої освіти будуть створюватися стипендіальні програми для студентів з країн третього світу, а також збільшуватимуться можливості для всіх громадян, згідно з їхніми бажаннями, йти шляхом вищої освіти протягом всього життя.
Європейська зона вищої освіти та Зона європейських досліджень – дві засади суспільства, що ґрунтується на знаннях. Визнаючи необхідність тісних зв’язків між ЕНЕА (Європейською зоною вищої освіти) та ERA (Європейським науково-дослідницьким простором) у майбутній "Європі знань", а також важливість досліджень як складової частини вищої освіти Європи, слід подивитись ширше на двоступеневу систему вищої освіти як мету сьогодення і включити стадію отримання докторського звання як третій ступінь Болонського процесу, збільшити мобільність у підготовці дослідників.
Країни-учасниці Європейської культурної конвенції можуть бути прийнятими у члени Європейської зони вищої освіти, довівши своє бажання і готовність дотримуватись мети Болонського процесу у власній системі освіти.
На рівні держави входження освітньої сфери України до міжнародного освітнього простору визнається сьогодні важливою складовою модернізації освіти у контексті інноваційної моделі розвитку. Характеризуючи стратегію українських реформ на науково-практичній конференції «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України» (лютий 2003 р.), Президент України Л.Д. Кучма наголосив: «На часі визначення та реалізація широкомасштабної довгострокової стратегії модернізації всієї системи освіти, наближення її до стандартів Європейського Союзу. Треба більш активно працювати над проблемою інтеграції науки та освіти. Має бути більш активною позиція держави у питанні підготовки кадрів вищої кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах».
Але процес входження до європейської зони вищої освіти для нас складний. Членство у Болонському процесі спричиняє значні зміни та реформи у всіх країнах, що приєднуються. Справді, складно організаційно-методично здійснити і психологічно нелегко погодитись, що міжнародно-визнаним науковим ступенем стане «доктор філософії», скоригувати принципи присудження наукових ступенів, що сформувалися протягом десятиліть. Чи кожен керівник буде готовий реально зробити студентство повноправним партнером в управлінні вищою освітою? Що таке «європейський інженер» сьогодні і як нам побудувати підготовку інженера, яка є традиційною для українських технічних університетів, перейти до двоступеневої системи підготовки, здійснити реальну інтеграцію науки і освіти? І все це треба зробити так, щоб зберегти краще із історичного досвіду вітчизняної вищої школи. Потрібна нова концепція вищої освіти, зокрема технічної, з урахуванням вимог Болонського процесу та рішучість у здійсненні реформ.
Провідні університети України, користуючись можливостями, наданими законодавством (автономність, самоврядність, можливість визначати зміст навчального процесу та розбудувати міжнародну діяльність), включаються у роботу з реалізації положень Болонської декларації. Наприклад, широке відкриття міждисциплінарних програм навчання: протягом останніх років в НТУУ «КПІ» та інших технічних університетах України відкрито десятки спеціалізацій на стику інформатики, комп’ютерних технологій та природничих, інженерних, спеціальних і фундаментальних дисциплін. НТУУ «КПІ» активно розробляє механізми і методики переходу до нової структури навчального процесу, разом з іншими університетами країни бере участь у педагогічному експерименті, який проводить Міністерство освіти і науки України щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (вона взагалі не передбачає чіткої регламентації навчального року: кожен студент сам формує свою «траєкторію навчання», має набрати певну кількість «кредитів», навіть перериваючи навчання, і знову його продовжувати у зручний для себе час).
Простір європейської вищої освіти у межах першого десятиріччя третього тисячоліття досягти таких цілей, які розглядаються як першочергові для створення концепції європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:
• Прийняття системи зрозумілих ступенів і ступенів, які можна легко зіставити, у тому числі, через впровадження Додатка до диплома, для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентноздатності європейської системи вищої освіти;
• Прийняття системи, яка ґрунтується, за своєю суттю, на двох основних циклах – доступеневому й післяступеневому. Доступ до іншого циклу буде вимагати успішного завершення першого циклу навчання тривалістю не менше трьох років. Ступінь, отриманий після першого циклу, повинен бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня. Наступний цикл повинен вести до отримання ступеня магістра і/або ступеня доктора, як це прийнято в багатьох європейських країнах.
• Запровадження системи кредитів за типом ЕСТS – європейської системи кредиту залікових одиниць трудомісткості як відповідного засобу підтримки великомасштабної студентської мобільності. Кредити можуть бути отримані також і в рамках освіти, яка не є вищою, залучаючи навчання протягом усього життя, якщо вони визнаються зацікавленими університетами, які приймають на навчання.
• Сприяння мобільності шляхом подолання перешкод ефективному здійсненню вільного пересування, звертаючи увагу на наступне: студентам повинен бути забезпечений доступ до можливості отримання освіти і практичної підготовки, а також до відповідних послуг; викладачам, дослідникам і адміністративному персоналові повинні бути забезпечені визнання й зарахування часу, який затрачений на провадження досліджень, викладання і стажування в європейському регіоні, без заподіяння шкоди їхнім правам, що встановлені законом.
• Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти з метою розробки критеріїв і методологій, які легко можна зіставити; сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті, особливо стосовно розвитку навчальних планів, міжінституційного співробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки й провадження наукових досліджень.


Добавление комментария

Ваше Имя:

Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера

ryo.pp.ua - Розважальний портал
© 2009 - 2012 Находка для студента.